Максимовка (Максимівка)
Село Максимівка воно ж Хрестова, воно ж Горохівка при річці Берека, сучасної Олексіївської громади Лозівського району Харківської області.
Максимівка заснована не раніше 1776 року. Відносилась до Воскресенської церкви села Булацелівка.
У 1806 році Максимівка складалась з двох сел Максимівка і Крестова, відносились з 1796 року до Павлоградського повіту Катеринославської губернії. З 1822 року увійшла до Одрадівської волості Зміївського повіту.
1-а частина села Максимівка належала колезькому раднику Миколі Дмитровичу Алферакі, всього 805 десятин, на 1849 рік 112 чоловіків, 99 жінок.
2-а частина села Максимівка і Хрестової - Московського купця 1-ї гільдії Акима Петровича Горохова, перейшло до доньки Євдокії, за чоловіком Смирницька.
3-я частина село Хрестова надвірного радника Івана Івановича Коваленського.
На 1825 рік частина села належала Максиму Африкановичу Павлову.
На 1838-1840 рік маєток дружини артилерії підполковника Василя Миколайовича Смирницького (Смирнитського) - Євдокії Акимівни, чоловіків 127, жінок 105. Землі 1586 десятин, з них озимого та ярового хліба сіють щорічно 300 десятин, отримують не менше 700 четвертей хліба. В продаж хліб не поступає. Донька Василя і Євдокії Смирнитських - Ольга, народилась у 1837 році. Відома як одна з першіх жінок композиторів в Російської імперії, в неї був закоханий Йоганн Штраус. Листування закоханих опубліковані у Відні, от що ми читаємо в одному з листів: "Ольга, дитя мое, вот хочу открыть тебе мое сердце, что я тебя безумно люблю. Ты уже знаешь, что мне невозможно жить без Тебя. Я могу жить, только обладая тобой, ангел, только чувствуя Твое дыхание, я могу сохранить свою жизнь. Моя боль с каждой минутой быть все дальше от тебя столь велика, что я предпочитаю умереть, чем выносить эту муку. У меня нет сил, я слишком люблю Тебя, жизнь без обладания Тобой подобна смерти для меня, – и лучше будет для нас обоих, если меня больше не будет". Або: "Так возьми же мое сердце,– писал он Ольге»– чтобы оно могло доказать Тебе, как любит Тебя, чтобы оно без остатка отдало то, что ниспослано ему самим Создателем. Ольга!.. я живу лишь надеждой не покидать Тебя никогда, принадлежать Тебе. И если надо будет преодолевать трудности, они должны быть побеждены, а в противном случае я положу конец своей жизни… Я был слишком горд, чтобы броситься к ногам другого создания, нежели к Твоим, мое обожаемое дитя. Это мое искреннее и неиспорченное сердце, оно делает меня такимгордым; его я дарю Тебе и клянусь свято быть Твоим… Береги себя, ангел, моя единственная на свете. Вечно твой Жан".
1879 рік маєток і цегельний завод поміщика Шрейдера.
1905 рік. 8 червня пожежа.
З 1920 року Максимівка входила до складу Лозівського району, з 6 лютого 1925 року на прохання жителей переведена до Олексіївського району.