Село Гомільша (певний час також називалася Богослівська) при річці Гомільша, заснована в 1722 році. Село належало Миколаївському Зміївському монастирю відомства Києво-Печерської лаври, а його селяни відносились до монастирських. В 1732 році в селі було 39 дворів та 57 хат, в яких мешкало 142 осіб чоловічої статі. Після секуляризації в кінці XVIII ст. село перейшло у власність держави. В селі діяла церква Іоанна Богослова. В 1732 році попом при церкві був Павло Іовович Островерхий, а в 1771 році священиком був Савва Сильванський.

Прізвища селян, жителів села Гомільша, які зустрічаються в XVIII ст.:

Афонаський,

Баченко,

Бондар,

Бублик,

Будниченко,

Булиженко,

Варковот,

Василенко,

Вдовиченко,

Великий,

Вербенко,

Вербицький,

Вороненко,

Гирман,

Глуховенко,

Говоруненко,

Головенко,

Горбань,

Городненко,

Денисенко,

Деревянка,

Деркач,

Дмитренко,

Друзь,

Заболотний,

Закущій,

Запорожець,

Заярний,

Ілютенко,

Кабилівський,

Кизим,

Кирпишній,

Коваль,

Козаченко,

Коновиченко,

Корнієнко,

Кошлаченко,

Кравець,

Крохмаль,

Кулик,

Куниця,

Ласочка,

Лещенко,

Лисий,

Лихоторба,

Логиченко,

Лютий,

Марченко,

Мацюця,

Медвідь,

Мельник,

Миколенко,

Михайличенко,

Мовчан,

Муштай,

Назаренко,

Настенко,

Невінчаний,

Олексієнко,

Оловяник,

Онищенко,

Охріменко,

Пасічник,

Петренко,

Петриченко,

Погасій,

Погорілий,

Решетняк,

Рудий,

Салацький,

Скляр,

Смаглий,

Таранівський/Таранущенко

Тесля,

Тимченко

Тимченко,

Ткач,

Токар,

Тригуб,

Федоренко,

Філіпенко,

Хухітва,

Чепурний,

Чигиринець,

Чумаченко,

Шаповаленко,

Швед,

Шевченко,

Ющенко,

Ярошенко,